Учитель – важлива людина в житті кожного. Він працює з найціннішим – особистістю. І від того, який у Вас учитель, залежить і те, як Ви проведете свої кращі учнівські  роки. Тож вчитель не тільки навчає, він допомагає, скеровує, виховує, підказує, шукає… Така доля учителя.

      Бути вчителем, значить не просто знати свій предмет, а бути обізнаним у різних сферах життя, бути відкритою, небайдужою, люблячою людиною. Кожна дитина — це маленький всесвіт, і, правильно дібравши ключик, можна виховати особистість. А найбільшою нагородою для вчителя є досягнення його учнів, їхнє життя, і відчуття того, що ти допоміг становленню ЛЮДИНИ. Це прекрасно, коли вчитель може бути порадником, провідником і володарем скарбниці знань.

     Так, звичайно, школа вимагає від людини всього її життя. Та це тільки половина правди. Хочете знати, в чому друга половина? Передусім, життя не може бути тільки в школі. Щоб давати потрібно отримувати. І коли я виходжу зі школи – за її стінами теж життя. На мене чекають книги, журнали, газети. Чекає домівка, щоб я до неї доклала рук. Чекає сім’я. Вимогливо дзвонить телефон, стукають у двері друзі.

     Важка вчительська праця? Так, звичайно! Зошити. Не найвеселіше заняття в світі. А невдачі? А переробки? І не один раз, а багато-багато? Вчительське життя  вимагає швидких реакцій, високої напруги, великої витривалості. Яким все це було б втомливим, якби не було таким різноманітним!

Життя у нас — це школа й дім.

Учитель крутиться між цим.

Як білка в колесі біжить.
І не спиняється й на мить.

Але не меншає проблем,

Ані вночі, ні ясним днем.  

Проблеми школи - в дім біжать

І хочуть місце там зайнять.

А час, як той пісок спливає..

Що буде далі? Хто вгадає?

 

    «Чим більше знає вчитель, тим частіше й успішніше відкриває він перед учнями горизонт науки, тим більшу допитливість і жадобу до знань виявляють учні».

                                   В.О. Сухомлинський

  Незалежність. Повага. Дружність. Розвиток.

  Вважаю, що будь-які відносини і сімейні, і професійні, можуть розвиватися лише на їхній основі.

   Рецепт вчительської молодості.

  Систематично вживай: бальзам мудрості, коктейль творчості, каву бадьорості, відвар пунктуальності, настій терпимості, екстракт людяності. Виконуй все це ретельно і будеш вічно  молодим, вчителю.

  Візьміть чашу терпіння,

  Налийте туди повне серце любові,

  Вкиньте дві пригорщі щедрості,

  Хлюпніть туди ж гумору,

  Посипте добром,

  Додайте якомога більше віри,

  І все це добре перемішайте.

  Потім намажте на шматок відпущеного вам життя

  І пропонуйте всім, кого зустрінете на своєму шляху. 

В  ім’я дитини,

в ім’я майбутньої природи та культури,

в ім’я майбутнього людства

як  Вчитель та Вихователь:

•  Клянусь поважати особистість дитини, як він би був вже дорослою людиною;

• Клянусь відповідати за його фізичну та духовну недоторканність;

•   Клянусь розвивати його природжені здібності на благо його, на благо оточуючих його людей, на благо миру;

•  Клянусь не зламати, але укріпити волю дитини, захищати його там, де він слабий, направляти його туди де він сильний;

•   Клянусь відкрити йому шлях до пізнання миру, який він є;

•   Клянусь, що не залишу його в процесі пізнання без надії;

•  Клянусь, що покажу йому, як знайти щастя в малому, і буду спромагатися  вкласти в його душу прагнення до кращого.

  Я вважаю, що вчитель – це моя стежина в цьому житті. Тільки в цій роботі я бачу себе, і не уявляю як можна жити не бачачи ясних дитячих очей, лагідних усмішок, без радощі перших успіхів.  Це моє покликання. 

  Присвячується усім вчителям:

   Свята і праведна твоя дорога.

   І ти на ній чимало літ!

  Ти справжній вчитель — це від Бога!

   І ти не йдеш — летиш у світ!

  Натхненна, справедлива, світла

  Ти досягаєш висоти.

   І ніби зірочка розквітла

   Ведеш дітей в нові світи.

   Хоч й нелегка твоя дорога,

   Та серце вибрало таку.

   Ти є учителем від Бога,

   Хоч маєш долю нелегку,

   Але живеш по правді в світі

   І впевнено йдеш до мети.

   Живи ж сто літ у мирі й світлі

   І ніби зірочка світи!